До дня народження Тараса Шевченка
Опубліковано 09 березня 2017 року о 15:16

  НЕ ВМИРАЄ ДУША НАША, НЕ ВМИРАЄ ВОЛЯ…  

У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія.

Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний.

Волею історії він ототожнений з Україною та світом, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народів, відгукуючись на нові болі й думки.

Ми щиро захоплюємося високим образом Кобзаря, його громадянською принциповістю, почуттям соціальної і національної справедливості, відданістю правді і свободи.

Шевченко – творець в українській літературі, в духовному житті світу. Його поезія давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу. Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, з чого черпають сили й надії.

Серед визначних діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові до батьківщини, Шевченко по праву займає почесне місце.

Своєю творчістю Т.Г.Шевченко відкрив нову епоху в українській літературі, створив чудові зразки поезії, які могутньо зазвучали над світом як пристрасний заклик до активної боротьби за кращу долю. Натхненні поетичні твори Тараса Шевченка – неоціненний скарб світової літератури – стали надбанням широких народних мас.

Свого часу він виголосив ідеї, що стали об'єднавчими для слов'янських націй та інтегрували українців у європейський простір. Ідеї Тараса Шевченка у сучасному світі є передусім за своєю суттю українськими, національними, і водночас вони близькі духовно багатьом слов'янським і західноєвропейським народам, оскільки єднають їх спільним духом слов'янського відродження, із якого почали формуватися сучасні незалежні національні держави.

Яскраві сторінки в літопис білорусько-українського спілкування вписав своїм життям і творчістю Тарас Шевченко. Він був безпосередньо знайомий із Білоруссю, її народом, культурними діячами, зокрема літераторами, що сприяло його популяризації серед білорусів.

Поезія Т.Шевченка зробила внесок у розвиток білоруської літератури. З його іменем значною мірою пов’язано зародження класичної поезії в Білорусі, зокрема, поезії Ф. Богушевича, М.Богдановича, Я.Купали, Я.Коласа. Білоруських поетів надихав особистий приклад Т.Шевченка. Його поезія була взірцем того, як за допомогою художнього слова служити великій справі національного відродження свого народу.

Як відомо, Тарас Шевченко побував у Білорусі тричі, відвідавши міста Гомель, Чечерськ, Пропойськ, Могилів, Оршу, Вітебськ. Під впливом цієї поїздки у 1845–1855 рр. була створена повість “Музикант”.

По-справжньому білоруси могли прилучитися до поезії Шевченка після виходу в світ “Кобзаря” (1860). Видана коштом Платона Симиренка, невеличка книжка із портретом Шевченка, виконана білорусом М. Мікешиним, містила відомі вірші поета (“Думи мої, думи мої”, “Перебендя”, “Тополя”, “Утоплена”, “Причинна”, “Думки”, “Тече вода в синє море...”, “Вітре буйний, вітре буйний!”, “Тяжко-важко в світі жити...”, “Нащо мені чорні брови...”, “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Катерина”, “Гайдамаки”, “Наймичка” та інші). Саме ці твори у другій половині XIX століття були найпоширенішими серед білоруського населення. Значною мірою завдяки цьому у білоруській літературі утверджувалися традиції народності й реалістичного зображення подій.

День народження Тараса – це свято не тільки українців, а всіх, без виключення, слов’янських народів об’єднаних Шевченковою любов’ю до рідної землі.

Переконаний, що культура є цінністю, тією основою, на якій будується консолідація суспільства та єдність наших братніх народів – України та Білорусі.

Шевченкове слово завжди буде актуальним. Якщо до його думки прислухається не одне покоління, подолавши історичні кризи століть, якщо його слово лунає на увесь світ, – він великий учитель!

Праці Тараса Шевченка перекладені на більшість мов світу. На честь поета названі населені пункти, парки, вулиці, бульвари, театри, навчальні заклади.

Про світову славу великого Кобзаря свідчать пам’ятники, встановлені майже в усіх куточках світу.

З 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т.Г.Шевченка в галузі літератури і мистецтва.

За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Т.Г.Шевченка відзначалися в усіх державах світу. Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською французькою, новогрецькою, іспанською, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьма іншими мовами.

Всі ми – учні Тараса Шевченка. І в будні, і в свята ми звертаємося до його творчості, приходимо до музеїв і пам’ятників Великому сину українського народу. Його вірші, полотна надихають і зачаровують людей. І не важливо, яка у тебе національність, наскільки далеко ти живеш від України, – шевченківські ідеї, думки, його творчість стали тим живим феноменом, який і зараз розвивається у свідомості українського суспільства. Тарас Шевченко – символ українства, речник етнонаціонального буття та духовний консолідатор українського народу.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux